Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь Руської Церкви. Вона відома всьому слов’янському світу: її шанують в Росії, у Боснії, Сербії, Болгарії і інших країнах. Разом з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять і християни інших сповідань.
В Почаївській Лаврі, древньому оплоті Православ’я, чудотворна ікона перебуває близько 400 років. Чудеса, що відбуваються від святої ікони, численні і засвідчені в монастирських книгах записами вірян, з молитвою тих, що зверталися про позбавлення від невиліковних недуг, звільненні від полону і напоумленні грішників.
Святкування на честь Почаєвськї ікони Божої Матері 5 серпня(по новому стилю) було встановлене в пам’ять позбавлення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20–23 липня 1675 року.
Влітку 1675 року під час Збаражської війни з турками, в царювання польського короля Яна Собесського(1674–1696), полиці, що складаються з татар, під проводом хана Нурредина, через Вишневець підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і декілька кам’яних будівель обителі, не представляла ніякого захисту для осаджуваних. Ігумен Йосип Добромирский переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці і преподобному Іову Почаєвському.
Ченці і миряни старанно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері і до раки з мощами преподобного Іова.
Ранком 5 серпня(23 липня по старому стилю) зі сходом сонця татари тримали останню пораду про штурм обителі, ігумен же велів співати акафіст Божій Матері. З першими словами «Взбранной Воєводі» над храмом несподівано явилася Сама Пречиста Богородиця, «омофор белоблистящийся розпускаючи», з небесними ангелами, що тримають голі мечі. Преподобний Іов знаходився біля Божої Матері, кланяючись Їй і молючись про захист обителі.
Татари прийняли небесне воїнство за привида, в замішанні стали стріляти в Пресвяту Богородицю і преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. У панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря спрямувалися в гонитву і захопили багатьох в полон. Деякі полоненні згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.
Більше півстоліття назад, 17 червня 1950 року, в Почаєвскій Лаврі сталося дивовижне зцілення черниці Варвари (у миру Олена Костянтинівна Путятина), у якої впродовж 48 років були паралізовані обидві ноги. Вона приїхала з міста Чкалов (нині Оренбург), насилу пересуваючись на милицях за допомогою своєї супутниці черниці Марії. Приклавшись до списку чудотворного образу Божої Матері, черниця негайно встала на ноги. Залишені нею в обителі милиці досі стоять у ікони Пресвятої Богородиці, свідчивши про диво, що сталося.
Тропар, голос 5-й :
Пред святою Твоею иконою, Владычице, / молящиися исцелений сподобляются, / веры истинныя познание приемлют, / и агарянская нашествия отражают. / Темже и нам, к Тебе припадающим, / грехов оставление испроси, / помыслы благочестия сердца наша просвети, / и к Сыну Твоему молитву вознеси / о спасении душ наших.
Кондак, голос 1-й :
Источник исцелений и веры Православныя утверждение Почаевская Твоя икона, Богородице, явися: тем же и нас, к ней притекающих, от бед и искушений свободи, Лавру Твою невредиму сохрани, Православие во окрест стоящих странах утверди, и грехи разреши молитвенник Твоих: елика бо хощещи, можеши.
Молитва:
К Тебе, о Богомати, молитвенно притекаем мы, грешнии, чудеса Твоя во святей Лавре Почаевстей явленная поминающе и о своих сокрушающеся прегрешениих. Вемы, Владычице, вемы, яко не подобаше нам, грешным, чесого просити, токмо о еже праведному Судии беззакония наша оставити нам. Вся бо, нами в житии претерпенная, скорби же, и нужды, и болезни, яко плоды падений наших, прозябоша нам, Богу сия на исправление наше попущающу. Темже вся сия истиною и судом Своим наведе Господь на грешныя рабы Своя, иже в печалех своих к заступлению Твоему, Пречистая, притекоша, и во умилении сердец к Тебе взывают сице: грехов и беззаконий наших, Благая, не помяни, но паче всечестныя руце Твоя воздвигши, к Сыну Твоему и Богу предстани, да люте содеянная нами отпустит нам, да, за премногия неисполненная обещания наша лица Своего от рабов Своих не отвратит, да благодати Своея, спасению нашему пособствующия, от душ наших не отъимет. Ей, Владычице, буди спасению нашему ходатаица и, малодушия нашего не возгнушавшися, призри на стенания наша, яже в бедах и скорбех наших пред чудотворным Твоим образом возносим. Просвети умиленными помыслы умы наша, веру нашу укрепи, надежду утверди, любве сладчайший дар сподоби нас прияти. Сими убо, Пречистая, дарованьми, а не болезньми и скорбьми живот наш ко спасению да возводится, но от уныния и отчаяния души наша ограждающи, избави нас маломощных от находящих на ны бед, и нужд, и клеветы человеческия и болезней нестерпимых. Даруй мир и благоустроение жительству христианскому предстательством Твоим, Владычице, утверди православную веру в стране нашей, во всем в мире, Церковь Апостольскую и Соборную умалению не предаждь, уставы святых отец на веки непоколебимы сохрани, всех к Тебе притекающих от рова погибельнаго спаси. Еще же и ересию прельщенных братии наших или веру спасительную в греховных страстех погубивших паки ко истинней вере и покаянию приведи, да вкупе с нами Твоему чудотворному образу поклоняющеся Твое предстательство исповедят. Сподоби убо нас, Пречистая Госпоже Богородице, еще в животе сем победу истины Твоим заступлением узрети, сподоби нас благодатную радость прежде кончины нашея восприяти, якоже древле насельники почаевстии Твоим явлением победители и просветители агарян показала еси, да вси мы благодарным сердцем вкупе со ангелы, и пророки, и апостолы, и со всеми святыми Твое милосердие прославляюще, воздадим славу, честь и поклонение в Троице певаемому Богу Отцу, и Сыну, и Святому Духу во веки веков. Аминь.
Оставить комментарий